Двох колишніх співробітників Білопільського РВ УМВС України в Сумській області засудили до 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, окрім житла.

Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 16 липня.

За версією обвинувачення, навесні 2015 вони вимагали 7000 гривень за не притягнення особи до кримінальної відповідальності за крадіжку каналізаційних люків із території ТОВ «Білопільський машинобудівний завод». Поліцейські встигли отримати 5200 грн.

Один із обвинувачених був начальником кримінальної міліції. Він вину не визнав і від показань в суді відмовився. Інший був старшим уповноваженим сектора карного розшуку. Він вважає, що заявник його обмовив, тому що він розслідував крадіжку, за яку потрапив за грати його молодший брат. Заявника він знає давно, років двадцять п’ять, знає з його дитинства, тому що у 2008 розкрив вбивство, яке скоїв його старший брат. Передачу коштів екс-поліцейський назвав провокацією і переконував, що гроші заявник позичив під проценти, а потім влаштував провокацію.

У судовому засіданні прокурор відкрив процесуальні документи, що стали підставою для проведення НСРД. Захист відмовився визнавати ці документи і результати НСРД допустимими доказами.

Але суд суд вирішив, що докази здобуті законно і зіслався на позицію Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в постанові від 11 червня 2019 року. У цьому рішенні ВС згадував рішення ЄСПЛ від 12 лютого 2019 року  у справі «Якуба проти України», що право на розкриття доказів не є абсолютним правом. Верховний суд зазначив, що ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення НСРД не є доказом у кримінальному провадженні і можуть бути розкриті під час судового розгляду.

У підсумку суд вирішив, що вина обвинувачених повністю доведена доказами і показаннями свідків.