У вересні цього року СБУ спільно з НАБУ викрили голову Харківського окружного адміністративного суду Ольгу Панченко на передачі хабаря. Керівниця суду намагалася вчинити тиск на підлеглу суддю, а у подальшому спробувала її «підкупити» за ухвалення рішення на користь комерційної компанії в адміністративній справі щодо земельного питання. Для посилення аргументації Панченко передала підлеглій судді $3 тис.

• 

• 

1 грудня Вищий антикорупційний суд відсторонив на один місяць від посади підозрювану Ольгу Панченко. Відносно неї обраний запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання, який серед іншого, передбачає зобов’язання утримуватись від спілкування зі свідком – суддею того ж суду.

Слід зазначити, що згідно офіційної інформації Харківського окружного адміністративного суду суддя Панченко О.В. офіційно перебуває у відпустці. 

За таких обставин, знаходження обох суддів (як підозрюваної так і свідка) в одній будівлі суду, створює передумови для здійснення тиску на останнього, і саме це стало однією і підстав, через яку обирався запобіжний захід в рамках кримінального провадження. Але, на жаль, Харків не стає винятком, та продовжує тенденції з укріплення почуття безкарності, у свідомості самих суддів та близького до них оточення.

Яскравим прикладом цього є ті обставини, що Панченко О.В. перебуваючи під слідством та забороною спілкування зі свідком, будучи відстороненою від виконання обов’язків голови суду, та нарешті у відпустці – продовжує відвідувати своє робоче місце, яке знаходиться у будівлі Харківського окружного адміністративного суду, тобто в тій самі будівлі де знаходиться і сам свідок.

Панченко О.В. спілкується із суддями Харківського окружного адміністративного суду та керівниками відділів. Не важко здогадатися на кого та на що спрямоване таке спілкування, відомо тільки одне, що маючи в руках адміністративний ресурс і групу підтримки, «розчавити» свідка не займе тривалого часу. 

Процес переслідування свідка,  викрив і тих суддів, що віднесенні до кола «наближених» до голови суду  – це  суддя Спірідонов Михайло Олександрович та суддя – Сліденко Андрій Вікторович, який, як виявилося, є ще й кумом Панченко.

За інформацією деяких колег судді Сліденко, ймовірно, він є прихильником ЛГБТ та, ймовірно, підтримує особисті «зв‘язки» із Головою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду України Михайло Смоковичем, який, до речі, нещодавно відвідував Харків. Слід зазначити, що Смокович замає 13-те місце в рейтингу представників ЛГБТ та найвпливовіших геїв серед різних представників влади в країні.

Михайло Смокович є одним із старожилів судової системи. Він мало не втратив крісло після Майдану, але був дбайливо збережений колишнім президентом Петром Порошенко.

Отже, у ХОАС, ймовірно, діє такий собі корупційний трійник: Панченко, її заступник Спірідонов та суддя Сліденко.

За такої підтримки, відстороненій від виконання обов’язків голови суду Панченко, досі дозволено користуватися службовим автомобілем за державні кошти, призначати та проводити за своєю участю збори суддів та здійснювати інші заходи.

Також, як стало відомо Police Control Ukraine з джерел у правоохоронних органах, група суддів Спірідонов М.О. та Сліденко А.В., ймовірно, об’єднаних метою помсти, за власною ініціативою проводять так зване «розслідування» роботи свідка по кримінальній справі Панченко О.В. Вони спокійнесенько з надуманих підстав, відправляють запити, що стосуються свідка по кримінальній справі до всіх правоохоронних органів.

Також, як стало відомо, що виконуючим обов’язки голови суду Спірідоновим М.О. відстежується по системі спостереження суду пересування по будівлі суду свідка у згаданому кримінальному провадженні та відносно працівників суду, які відвідують його кабінет.

Очевидно, що на свідка по кримінальному провадженню здійснюється постійний психологічний та моральний тиск, що є грубим порушенням приписів Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яким передбачено, що вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом (ст. 6 Закону). 

Завдяки таким проявам, можна окреслити чітке коло суддів, які у боротьбі за відновлення втраченої «зони комфорту», ведуть себе зухвало, переступаючи через закон, що автоматично відносить їх до осіб які можуть бути причетні до переслідування свідка та погроз фізичної розправи, які лунали на його адресу. 

Активна участь судді Сліденко А.В. у цьому процесі, свідчить про вагомість і значимість власних інтересів, як наближеної до голови суду особи, за повернення якої він іде не відчайдушні кроки. Цікаво, що така поведінка не притаманна більше жодному судді цього ж суду, крім згаданого вище судді Сліденко А.В.

Тобто, маємо констатувати, що насправді у нас виявляється «нульова» толерантність до проявів корупції. Нажаль, зазначене, підтверджують і наші партнери – ЄС та США.

Фахівці системи правосуддя, які повинні стояти на захисті прав та інтересів осіб, чиї права та свободи порушено – навпаки демонструють власним прикладом, що в державі так і залишиться «недоторкані» та «обрані», а Закон у нас застосовуються вибірково.

Якого справедливого правосуддя можна очікувати простим громадянам України, коли кумівство та особисті інтереси певних суддівських груп, переважають над принципом верховенства права та фактично знищують таке поняття як незалежність суддів. 

При цьому показово у цій ситуації – це абсолютна відсутність страху та впевненість у власній безкарності. Як виявилось підвищення грошового утримання суддів – не змінило якісно всіх представників цієї гілки влади. Але очищення влади триває, і це процес не із легких.

Дана стаття складається з інформації, надісланої до редакції від поінформованого джерела. Редакція Police Control Ukraine НЕ може ні підтвердити, ні спростувати надані дані.