Верховний суд підтвердив правоту Київського районного суду Одеси, який звільнив від кримінальної відповідальності колишнього співробітника Державтоінспекції Миколу Гончарука, якого звинувачували в причетності до загибелі відразу двох чоловік в 1993 і 1995 роках.

Про це повідомляє «Думская».

Відповідну постанову колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду під головуванням Михайла Лагнюка винесла в кінці вересня.

Судді ВС погодилися з одеськими колегами, які послались на ст. 49 Кримінального кодексу України 1960 року, який діяв на той час. Згідно з нею, особа не може бути притягнута до кримінальної відповідальності, якщо з моменту вчинення інкримінованого злочину минуло 15 років.

Гончаруку інкримінували діяння, передбачені ч. 3 ст. 101, ч. 2 ст. 166, ч. 2 ст. 111 і 98 ст. ККУ ред. 1960 – «умисне тяжке тілесне ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого», «перевищення влади або посадових повноважень при обтяжуючих обставинах», «залишення в небезпеці» і «вбивство з необережності».

28 травня 1993 року разом з напарником на прізвище Демченко він навмисно збив на «Москвичі» 15-річного підлітка Максима Будаева, який їхав з товаришами на мотоциклі по Білоруській вулиці. Згодом міліціонери говорили, що хотіли таким чином зупинити мотоцикліста – нібито він порушував. Максим впав з мотоцикла і напоровся на металевий прут. Гончарук підійшов до стікаючого кров’ю хлопчика і почав бити його кулаками і гумовим кийком. Коли той знепритомнів, «правоохоронці» поїхали. Швидку Будаеву викликали його пасажири. Підліток помер в лікарні на наступну добу після події.

Гончарука при цьому не затримали: було відкрито лише «фактову» кримінальну справу за статтею про порушення правил дорожнього руху, що спричинило тяжкі наслідки.

Через два роки настала черга того самого напарника, Демченко, який продовжував нести службу разом з Миколою Гончаруком. Вночі 2 травня 1995 року міліціонери зупинили на площі 10 Квітня автомобіль «BMW». У водія не виявилося прав, і ДАІшники запропонували йому проїхати в наркодиспансер на огляд. Чоловік відмовився, і міліціонери застосували до нього силу, спробувавши скрутити і надіти наручники. На допомогу водієві кинувся пасажир, і зав’язалася бійка. Гончарук дістав табельний пістолет і нібито ненавмисно вистрілив в голову товаришеві по службі, який помер в ГКБ №1.

Міліціонера звинуватили у вбивстві з необережності, але під варту не взяли. Незадовго до закінчення суду у цій справі він зник.

Затримали його лише в 2009 році, коли Гончарук прийшов в банк оформляти кредит. У 2010-му Київський райсуд Одеси визнав його винним за чотирма статтями КК і засудив до восьми років позбавлення волі. Апеляція скасувала вирок, повернувши його до першої інстанції. При цьому заново справу розглядав інший суд – Приморський. Суддя Олексій Капля взяв до уваги «позитивні характеристики» колишнього ДАІшника і засудив його всього до п’яти років, тут же звільнивши чоловіка у зв’язку із закінченням терміну давності.

Знову втрутилася апеляція, і справу направили на новий розгляд до Київського районного суду, який теж прийняв рішення про звільнення від відповідальності.

Мати загиблого мотоцикліста подала апеляційну, а потім і касаційну скаргу, в якій наполягає, що діяння екс-ДАІшника слід кваліфікувати за 93 ст. КК 1960 року – «умисне вбивство при обтяжуючих обставинах», – по якій повинен бути зовсім інший термін давності. Крім того, за її словами, обвинувачений до 2009 року перебував у розшуку, що теж впливає на термін притягнення до кримінальної відповідальності.

Верховний суд, однак, зазначив, що суди не можуть виходити за межі пред’явленого обвинувачення. Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 48 КК (1960 року), особу не можна притягти до кримінальної відповідальності, якщо від моменту скоєння злочину пройшло 15 років і давність не була перервана вчиненням нового злочину.