Дніпровський суд Києва виправдав чоловіка у зв’язку з недоведеністю вчинення злочину.

Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 6 червня.

В обвинувальному акті йдеться, що на початку квітня 2017 чоловік з метою збору та подальшої передачі до Федеральної служби безпеки Російської Федерації відомостей, що становлять державну таємницю у сфері оборони, за допомогою свого знайомого – громадянина США домовився про зустріч з колишнім військовослужбовцем ЗСУ. Останньому він начебто запропонував за грошову винагороду на постійній основі збирати відомості, що становлять державну таємницю у сфері оборони, для передачі її ФСБ РФ.

За версією обвинувачення, йшлося про збір даних про агентів, які працюють на українські спецслужби на території так званих «ДНР» і «ЛНР», а також дані про постачання до України зброї з інших країн, а пізніше завдання уточнили, що треба збирати дані про військовослужбовців США в Україні.

Під час останньої зустрічі чоловік отримав інформацію щодо двох осіб, залучених до спеціальних операцій, які приховано працюють на території тимчасово не підконтрольній українській владі в Донецькій та Луганській області, роздрукований план українсько-американського навчання під назвою «Сі Бриз-2017», копії сторінок паспортів чотирьох американських військових інструкторів, які прибули до України для навчання українських військових, а також відомості щодо української розвідувально-диверсійної групи, яка мала прибути до так званої «ДНР» та під виглядом місцевих військових вчинити вибух у закладі громадського харчування.

Однак суд вирішив, що під час розгляду справи не встановлено належних та допустимих доказів для визнання чоловіка винним у шпигунстві.

Обвинувачений вину не визнав, а справу назвав провокацією СБУ. У 2016 до нього начебто звертався знайомий, який займався бізнесом, пов’язаним із військовою технікою, і просив допомогти вирішити проблеми на митниці. Для цього він деякий час спілкувався з працівником СБУ, а потім припинив. У січні 2017 йому зателефонувала невідома особа і повідомила, що в нього є цікава пропозиція. На зустрічі співрозмовник сказав, що є колишнім військовим та має секретну інформацію, якою хотів би ділитися і заробляти. Але вони не домовилися. А в квітні на КП «Курахово» у Мар’їнці Донецької області його затримали прикордонники, коли він віз 10 тис. доларів, і передали СБУ. Останні цікавилися, чи не знає він когось у Донецьку, кого можна було б залучити до співпраці. Він згадав чоловіка, з яким зустрічався в Києві і який пропонував «секретну інформацію». Спілкування закінчилося тим, що він погодився на співробітництво з СБУ в обмін на сприяння у перевезенні через пункт пропуску тютюнових виробів. На зустріч з колишнім військовим він уже начебто ходив як агент. Обвинувачений переконував, що при затриманні повідомив, що працює  на СБУ у Дніпропетровській області, чим викликав здивування працівників СБУ Київської області, які його затримували.

Надалі в суді були допитані співробітники СБУ, які підтвердили знайомство з обвинуваченим на КП «Курахово».

Заява від імені колишнього військового надійшла в СБУ Києва та Київської області після затримання і без дати. Там йшлося, що обвинувачений  активно підтримує діяльність терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», має тісні контакти і постійно спілкується з представниками так званого «Міністерства державної безпеки Донецької Народної Республіки» та Федеративної служби безпеки Російської Федерації під час своїх візитів до м. Донецьк. Начебто саме обвинувачений запропонував йому заробляти на пошуку інформації про ЗСУ і військову допомогу від ЄС і США. За збір і передачу даних, як йдеться у заяві, обіцяли від 1 до 10 тис. доларів. Ім’я заявника в матеріалах справи залегендоване. Прокурор спочатку заявив його у якості свідка, але потім відмовився і тому суд взагалі не бачив цієї особи і не зміг переконатися, що вона існує і писала таку заяву.

Замість справжньої інформації обвинуваченому передали імітаційний засіб 50 аркушів формату А4 з відомостями щодо плану проведення військових навчань «СіБриз-2017» з копіями паспортів військовослужбовців США, які на них прибувають, даними про стосовно бойові завдання та план подальших дій в/ч А4398 та 10-го окремого загону спеціального призначення ЗСУ, а також іншої агентурної мережі українських спецслужб на території н.з.ф. «ДНР».

Суд зазначив, що передача несправжніх (імітаційних) засобів, які за своїми ознаками схожі на відомості, що могли становити державну таємницю, не є розголошенням державної таємниці. Суд не переконався, що чоловік мав намір передати справжні секретні відомості до Росії.

Доказами були матеріали НСРД, але суду не було надано доказів звернення з клопотанням і отримання ухвали слідчого судді про надання дозволу на їх проведення. Інформацію з мобільних телефонів, на яких була переписка, суд також не врахував, оскільки не було надано судове рішення про тимчасовий доступ до речі.