Шевченківський суд Києва застосує примусовий привід до слідчої Головного слідчого управління Нацполіції України Лідії Лучинської для допиту в справі про вбивство Ірини Ноздровської.

Про це повідомляє «Судовий репортер».

Лучинська у 2018 році працювала у слідчому управлінні поліції Київської області і розслідувала жорстоке вбивство жінки під Києвом. 1 січня 2018-го тіло Ноздровської знайшли в річці біля села Демидів, де вона проживала. На шиї було 17 ножових поранень.

Слідча вже вдруге не з’явилась для допиту, хоча місяць тому пообіцяла прибути в судове засідання. У листі на адресу суду вона також просила розглянути можливість її допиту в закритому засіданні. Мати вбитої з цього приводу рішуче заперечила, кажучи. що буде наполягати на публічності. Причини неявки Лучинської 30 червня невідомі.

Суд застосував примусовий привід до слідчої Лучинської у засідання 7 липня. 

Виконання приводу доручається працівникам підрозділу поліції, які мають зустрітися зі свідком і оголосити їй судове рішення, що вона зобов’язана прибути на визначений час до суду у супроводі особи. Перед судовим засіданням працівники поліції відвідають Лучинську, щоб привезти її до суду.

Якщо навіть після цього особа не захоче з’явитися до суду, до неї можуть бути застосовані мінімальні заходи фізичного впливу, які дозволяють здійснити супроводження до місця виклику. 

Адвокат Олексій Цибенко, який захищає обвинуваченого Юрія Россошанського, сказав, що вбачає у діях Лучинської неповагу до суду, оскільки його підзахисний довгий час утримується під вартою.

І потерпілі, і сторона захисту наполягали на приводі Лучинської.

Мати загиблої сказала, що просить допитати ще колишнього керівника групи прокурорів Олешка і колишнього замгенпрокурора Столярчука. 

Також потерпілі хочуть відправити обвинуваченого не поліграф – з цього приводу суд сказав їх підготувати письмове клопотання. Адвокат обвинуваченого повідомив, що хоче допитати топпосадовців зі слідчого управління Нацполіції, понятих та ін. Ці питання будуть вирішені у наступних засіданнях.

Раніше, 3 червня суд допитав колишнього працівника експертного центру МВС. Із його показань вбачається, що поліція та експерт мали різні дані по телефонних трафіках. 

Експерт сказав, що слідчі поліції мали більше інформації по телефонних з’єднанням.

 «Це пояснюється технологією отримання тих даних, якими користувалося слідство. Ті дані, які я отримав, наскільки я знаю, були офіційно запитані в оператора мобільного зв’язку і вже ці дані я досліджував… У довідці більше фактів з’єднань. Буває, що деякі з’єднання не відображаються. Сам оператор їх не фіксує в себе, а у співробітників [поліції] ці дані були. Тому в них може бути більше фактів з’єднань, ніж я отримав від оператора», – сказав експерт.

Однак згодом з’ясувалося, що експерт отримав дані не напряму. Первинні дані мобільних операторів спочатку отримала поліція. А вже пізніше слідча Лучинська запакувала диски з інформацією і передала їх експерту.

У минулих засіданнях суд допитав судмедексперта, який досліджував тіло вбитої.

Раніше суд задовольнив клопотання захисту про надання доступу матері Ноздровської та її представнику до інформації мобільних операторів про переміщення двох номерів телефонів, якими користувалася загибла протягом 29 грудня 2017 року (з 00.00 до 24.00 год). Тобто лише за один день, саме тоді, коли Ірина зникла. Хоча потерпіла просила про півтора місяці.

Водночас суд не задовольнив клопотання про тимчасовий доступ до листування Ноздровської в обліковому записі Фейсбук. Суд вирішив, що клопотання є безпідставним, оскільки потерпілою не доведено, що листування у Фейсбук має суттєве значення для встановлення обставин у справі. Крім того, враховуючи місцезнаходження володільця таких даних (за загальновідомою інформацією, центральний офіс Фейсбуку розміщується у США), то суд вважає неможливим виконати тимчасовий доступ до речей і документів у спосіб, запропонований потерпілою.

29 грудня 2017 року до Вишгородського управління поліції близько 19.59 год. надійшло повідомлення Анастасії Ноздровської, що її мати зникла дорогою додому. 30 грудня зареєстровано кримінальне провадження.

1 січня 2018-го тіло Ірини Ноздровської знайшли в річці біля села Демидів, де вона проживала. На шиї було 17 ножових поранень.

У злочині звинуватили Юрія Россошанського — батька Дмитра Россошанського, який у 2015 році машиною збив на смерть молодшу сестру Ірини. Остання займалась розслідуванням цієї справи і добивалась покарання винного. Між двома сім’ями два роки тривав сильний конфлікт. Ноздровська та її родичі начебто постійно при зустрічі називали Россошанського-батька вбивцею.

За два дні до смерті Ірини суд не відпустив під амністію сина Россошанського, засудженого за ДТП до 7 років в’язниці. У молодого чоловіка не виявили в крові алкоголю, тобто не було обтяжуючої обставини і він підпадав під амністію. Але через відсутність записів судового засідання суд скасував вирок першої інстанції і повернув справу на новий розгляд, а хлопця залишив під вартою.

У липні 2019 Апеляційний суд підтвердив вирок Россошанському-молодшому – 7 років позбавлення волі. У січні 2020 він вийшов на свободу за амністією.

На стадії розслідування вбивства Ноздровської старший Россошанський визнав провину. Він розповів, що вбив жінку після виходу із маршрутки, коли вона почала кричати на нього. А далі ніс тіло півтора кілометра, закинувши собі на плече, і скинув з моста в річку. Одяг вбитої він нібито забрав додому і спалив у пічці.

Згодом в суді Россошанський відмовився від попередніх показань і в лютому 2020 заявив, що взяв вину на себе під тиском поліції в обмін на звільнення сина. На записах зафіксовано, що працівники поліції розповідали йому про можливість більш м’якого покарання у випадку, якщо вбивство скоєно у стані афекту.

Рідні вбитої сумніваються у версії обвинувачення, а саме, що Россошанський міг сам це зробити і не мав співучасників.