Монастирський запропонував збільшити зарплати правоохоронцям за рахунок акцизів з алкоголю. Рада ухвалила бюджет 2022

Міністр внутрішніх справ Денис Монастриський вважає, що заробітну плату правоохоронцям можна підвищити за рахунок детінізації економіки. За його словами, детінізація можлива через підвищення збору акцизів з лікеро-горілчаних виробів.

Про це очільник МВС заявив під час засідання Кабінету міністрів 1 грудня.

«Заробітна плата прикордонників, рятувальників, бійців Нацгвардії та поліцейських насправді жалюгідна. Сьогодні паркувальники та рознощики піци отримують більше, ніж нацгвардійці, які забезпечують публічну безпеку та несуть службу в ООС, та прикордонники, які захищають наші кордони. Ми можемо підвищити зарплати для 350 тисяч працівників системи МВС та почати будувати державний кордон шляхом детінізації економіки», – сказав Денис Монастирський.

«За результатами роботи минулого місяця системи МВС надходження по акцизу збільшилось на близько 1 млрд грн порівняно з минулим місяцем. Абсолютно реально збільшити ці кошти на 10 млрд в наступному році і виділити їх на грошове забезпечення підрозділів МВС. Це дозволить поступово підвищити зарплати на 20%. Я беру на себе політичну відповідальність за реалізацію цієї пропозиції і прошу підтримки колег», – зазначив він.

Водночас, сьогодні Верховна рада остаточно ухвалила державний бюджет на 2022 рік. 

Як повідомляє видання Економічна правда:

На фінансування Міністерства внутрішніх справ направлять 99,23 млрд грн коштів платників податків. За два місяці між першим читанням бюджету і його прийняттям в остаточній редакції ця стаття збільшилась на 1 млрд гривень.

Крім цього, депутати вирішили зобов’язати уряд спрямовувати на доплати працівникам МВС всі суми перевиконання доходів з акцизного податку. З першого погляду, цей крок виглядає логічним: такий крок стимулюватиме правоохоронців активніше боротися з незаконним обігом підакцизної продукції.

Однак і уряд, і депутати, здається, забули про Бюро економічної безпеки – єдиний правоохоронний орган, який може здійснювати розслідування всіх економічних злочинів, зокрема щодо незаконного обігу підакцизних товарів.

Економіка в (не) безпеці: чи закінчиться кошмар для бізнесу із запуском БЕБ?

До слова, на роботу Бюро економічної безпеки у бюджеті на 2022 рік передбачили 621 млн грн  і ця суму ніяк не змінювалась після першого читання. Попри заявидиректора БЕБ Вадима Мельника про те, що лише на зарплати працівникам бюро у 2022 році необхідно близько 900 млн гривень.

Щодо інших силових органів, то видатки на роботу СБУ зростуть – до 16,15 млрд грн (+100 млн у порівнянні з першим читанням), РНБО – до 388 млн грн (+84 млн грн), ДБР – до 2,68 млрд грн (+112 млн грн) та Офіс генпрокурора – до 14 млрд грн (+475,66 млн грн).

Залишити відповідь