КИШЕНЬКОВА СУДДЯ ДЛЯ ЗЛОЧИННОЇ ПРОКУРАТУРИ

(з циклу «Ґвалтівники чинного законодавства»)

14 серпня суддя Червонозаводського суду Харкова, а за сумісництвом ще й голова цього суду продемонструвала свою справжню сутність. І сутність ця полягає в тому, що між законом і бажаннями прокурорів-фальсифікаторів кримінальних справ, Інна Шелест робить вибір на користь других.

Ідеться про побиття луганського прокурора Ковальова. Побиття, якого не було! Тілесних пошкоджень не було також! Єдиний свідок і «потерпілий» два роки путалися в показах, а після цього Ковальов узагалі перестав приходити до суду, навіть Сєверодонецького, щоб узяти участь у засіданні врежимі відеоконференції.

Кримінальне провадження, яке суддя розглядає протягом трьох років і трьох місяців не мало жодної підстави для його відкриття, а, тим більше, передачі до суду, якби не фальсифікатори з місцевої прокуратури № 5. 

Олексій Даниляк і Павло Трифонов спочатку познущалися над слідчою, щоб вона ліпила кримінал там, де його й близько не було. А потім хлопчині-експерту, який працював лише четвертий місяць на цій посаді, доручили написати аж два висновки… І справа готова! Погано зліплена, не витримує жодної критики, але розглядається в суді! Щоб таке стало можливим, треба мати вірну й віддану суддю. Ні, не закону й судочинству, а прокуратурі й прокурорам… Тому суддя Шелест уперто з року в рік призначала засідання й не звертала жодної уваги на той відвертий фальсифікат, який просто кидався в очі зі сторінок провадження.

Останні засідання були присвячені висновкам експерта. І висновки ці не лише викликали сумніви, а доводили, що ніяких «легких тілесних» не було й не могло бути! А оскільки такі сумніви були, захист подав клопотання визнати їх неналежними й провести повторну експертизу. Це не вступає в протиріччя з жодним законом, така практика існує й відмовляти в цьому обвинуваченому означає не що інше, як грубе порушення його прав.

Прокурор «фальсифікатор» Трифонов

І ось тут суддя Шелест сказала: «Ні!» Погодьтеся, дивно, як для незалежної ні від кого й неупередженоїсудді, яка сама прагнула б розібратися в істині, докопатися до правди. Виявилося, що правда їй не потрібна! Єдине, чим керується служниця сліпої Феміди, полягає в непереборному бажанні виконати волю прокурорів Даниляка й Трифонова. Останній у той день, коли було заявлене клопотання закінчував засідання в кабінеті голови суду. Про що вони там домовлялися – таємниця з таємниць! Але суддя винесла ухвалу, що повторної експертизи не буде!!!

Угадуючи питання читача, спробую припустити, звідки в голови суду така непереборна пристрасть до працівників прокуратури. А почалося це в 2014 році. В Червонозаводському суді Харкова судили євромайданівців. Судила сама Шелест, судили ще п’ять суддів. Причому відбувалися це чомусь уночі, коли суд не мав би працювати. Хто ж примушував суддів приходити на місце роботи в неробочий час? Судді говорили, що саме голова суду…

А потім на всіх причетних прокуратура завела кримінальне провадження про порушення присяги. А ще згодом один за одним були звільнені судді Миндарьова, Васильєва, Чудовський, Салайчук, Прошутя. Залишалася працювати лише голова суду. Коли резонанс спав прокуратура, як це завжди буває, справу закрила. За відсутності складу злочину! Звичайно, виникає питання: якщо злочину не було й присяга не порушувалася, для чого відкривати справу й звільняти аж п’ять суддів? А якщо злочин був, як могла найчесніша в світі прокуратура провадження закрити? Чи не для того це було зроблено, щоб отримати таку собі кишенькову суддю, яка буде виконувати найдурніші справи, сфальсифіковані прокуратурою?

Як би там не було, а завдяки цій події Шелест не лише не була звільнена, а й залишилася на посаді голови суду. З точки зору самої Інни Миколаївни, мабуть цедійсно престижно й матеріально вигідно бути головою суду. А для учасників процесів, для яких існує суд і на яких мала б працювати ця суддя? Чи можуть вони довіряти їй і сподіватися на неупередженість? Питання риторичне. І відповідь на нього звучить так само, як відповідь судді Шелест на клопотання про проведення повторної експертизи. Істинна сутність сліпої служниці Феміди вилізла назовні, як фальсифікат із кримінального провадження Даниляка-Трифонова…

Я до самого кінця відмовлявся вірити, що в Шелест вистачить розуму настільки активно не вболівати за недолугу поробку прокурорів. Виявилося, що помилявся… Судді Шелест заявлений відвід. Розглядати його будуть її підлеглі. Добре розумію, що такі спроби в суді, де заявлений відвід голові, реалізувати дуже й дуже складно. Але захисту немає потреби догодити фальсифікаторам із прокуратури. Захист хоче одного — щоб в Україні була диктатура Закону. Того самого Закону, на який плювати хотіли й плюють прокурори Даниляк і Трифонов, а тепер, і це вже остаточно доведено, суддя Шелест — голова Червонозаводськогосуду м. Харків.

Олександр Кухаренко

Залишити відповідь