Довічне покарання для екс-міліціонера: чим керувався суд, постановляючи вирок

Суддя Самарського районного суду Дніпропетровська Андрій Сухоруков прокоментував, чим керувався суд, обираючи найсуворішу міру покарання одному з міліціонерів батальйону особливого призначення «Дніпро-1».

Довічне покарання для екс-міліціонера: чим керувався суд, постановляючи вирок

Раніше «Судово-юридична газета»повідомляла, що Самарський районний суд Дніпропетровська призначив довічне покарання міліціонеру батальйону особливого призначення «Дніпро-1» ГУМВС України в Дніпропетровській області, який застрелив громадянина. Іншим міліціонерам-учасникам злочинної групи було призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, і відповідно до Закону «Про амністію у 2016 році» їх звільнено від відбування покарання. 

Суддя Самарського районного суду Дніпропетровська Андрій Сухоруковпрокоментував «Судово-юридичній газеті», чим керувався суд, обираючи найсуворішу міру покарання одному з міліціонерів.

— У чому полягали обставини цієї справи? 

 26.07.2014 раніше знайомі між собою гр. С та міліціонери батальйону особливого призначення «Дніпро-1» ГУМВС України в Дніпропетровській області, знаходячись поблизу автовокзалу в Дніпрі, за ініціативою гр. С вступили між собою у злочинну змову, спрямовану на вчинення злочину, пов’язаного з незаконним проникненням до житла.

Необхідність проникнення до цього помешкання гр. С мотивував тим, що йому на праві власності належить одна з кімнат у цій квартирі, та слід переконати осіб, що там проживають, не заважати йому її продати.

В результаті незаконного проникнення до житла та скоєння хуліганських дій постраждала літня сусідка — гр. М, якій спричинено легкі тілесні ушкодження.Принижуючи її честь та гідність, гр. С погрожував їй фізичною розправою у разі перешкоджання в продажу кімнати у зазначеній квартирі. 

Хуліганські дії цих осіб були припинені через шум, який співучасники кримінального правопорушення почули з майданчика першого поверху. Два невідомих чоловіка вимагали пред’явити документи та погрожували викликати міліцію.

У гр. С раптово виник злочинний умисел на позбавлення життя гр. Т, який заважав йому вийти з під’їзду зазначеного будинку. Діючи з особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, він здійснив один постріл у голову, від якого гр. Т помер у лікарні.

— Які з цих обставин бралися до уваги при призначенні найсуворішого виду покарання — довічного позбавлення волі? Чому судом було обрано самий цей вид покарання?

 При призначенні довічного позбавлення волі гр. С суд врахував його категоричне заперечення причетності до вбивства гр. Т, вчиненого в умовах очевидності.

Також, враховуючи спосіб скоєння злочинів (під’їзд багатоквартирного будинку у нічний час, відсутність каяття у вчиненному), поведінку обвинуваченого під час скоєння злочинів, після скоєння злочинів і під час розгляду справи судом, суд дійшов висновку, що обвинувачений гр. С характеризується жорстокістю, підвищеною збудливістю, неповажним ставленням до людей та відвертим знехтуванням цінностями суспільства і є особою з грубою зухвалою поведінкою. Відтак, суд вважає обвинуваченого схильним до скоєння тяжких злочинів і особою, яка має високий рівень небезпеки для суспільства.

Про неможливість виправлення обвинуваченого гр. С у майбутньому, після відбуття покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк, свідчить і той факт, що він у вчинених діях не розкаявся, тож співмірним може бути лише покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

 Інших учасників злочинної групи визнано винними у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 296 КК України, та призначено їм покарання у вигляді трьох років позбавлення волі. Відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», їх звільнено від відбування покарання. Чим обумовлена така розбіжність у покаранні між С та іншими учасниками?

 Гр. С єдиний, хто обвинувачувався в умисному вбивстві. Інші учасники визнані винними у вчиненні умисних злочинівсередньої тяжкості. Крім того, вони є учасниками бойових дій. Суд врахував ці правові підстави і застосував до них акт амністії.

 Як довго тривав розгляд цієї справи та які аспекти були найскладнішими при її розгляді і вирішенні? 

 Ця справа розглядалась судом з 21.07.2017.  Складність розгляду була через велику кількість учасників: 5 обвинувачених та 5 їхніх захисників, 6 потерпілих, свідки. Проведено ряд експертиз. Крім того, значну кількість засідань розглядались суто клопотання обвинуваченого гр. С та його захисника.

 Що, на Вашу думку, є ключовим для суду при вирішенні питання щодо призначення покарання у вигляді довічного позбавлення волі? 

  Приймаючи рішення про призначення гр. С довічного позбавлення волі, колегія суддів, серед іншого, враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість — одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Довічна ізоляція гр. С від суспільства відповідає вимогам справедливості і відображує співмірність злочину та кари, і тільки таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

— Європейський суд з прав людини виніс рішення від 12 березня 2019 р. у справі «Пєтухов проти України», в якому вказав, що довічне позбавлення волі без права перегляду такого покарання та відсутність перспективи звільнення суперечать Конвенції про захист прав людини. Як бути судам, на Вашу думку, якщо до них масово почнуть надходити клопотання засуджених про те, щоб застосувати практику ЄСПЛ щодо необхідності перспективи звільнення від довічного покарання та звільнити їх достроково? Чи можуть судді звільнити таких осіб без відповідних змін до законодавства? 

— Вирок може бути переглянутий судами апеляційної та касаційної інстанцій. Також засуджений може звернутись до Президента України з клопотанням про помилування. Актом про помилування може бути здійснена заміна засудженому призначеного судом покарання у вигляді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше двадцяти п’яти років.

Джерело

Залишити відповідь